Мегазіркове телебачення
Телевізійні репортажі із урочистостей з нагоди святкування 60-ліття мегазірки та народної артистки низки держав, в тому числі й не існуючих, Софії Ротару принципово не дивився. Так само як і фільм на УТ-1 з цієї ж нагоди. Такі події, на жаль, у дзеркалі наших уразливих медіа щонайменше образливі бо свідчить про погані смаки як українського телебачення зокрема, так і хворого на заздрощі й хворобливу цікавість суспільства взагалі.
Ні, заслуг та творчих здобутків Софії Михайлівни ніхто не заперечує. Проста молдавська дівчинка, що народилася на березі оспіваного нею пізніше Прута, з допомогою добрих людей, зробила, як кажуть, себе сама й цілком справедливо користується дійсно всенародною і навіть міжнародною любов’ю та повагою.
Проте, гадаю, захопившись нечуваною до цього свободою, сучасні українські медіа провокують глядачів, слухачів та читачів до просто голодного й дикунського заглядання за чужі лаштунки. Тим більше, що якщо у пісенній творчості співачці дійсно завжди вистачало такту, смаку й почуття міри (про що цього разу винятково влучно зазначав вітаючи мегазірку В. Ющенко), то цього разу ці речі їй підступно зрадили.
Переважна більшість мешканців країни – телеглядачів не можуть собі дозволити відзначати родинні свята у Білому залі Лівадійського палацу, де під час урочистостей «працювали потужні кондиціонери», як про це галасливо сповіщали чи не всі вітчизняні медіа, як про величезне досягнення та прикмету свята. Тут, у найзнаменитішому приміщенні палацу, не раз приймали гостей високого рівня - членів імператорської фамілії, Сталіна, Рузвельта, Черчилля, сучасних глав держав тощо. В чомусь це символ великого минулого. Поруч із історичними постатями історії якось не в тональності Лариса Доліна чи Філіп Кіркоров, або навіть й Алла Пугачова…
Така виключність шокує, викликає відверте неприйняття. Соціально-політичної гіркоти додало й повідомлення у медіа про те, що народний депутат п’ятого скликання Ринат Ахметов подарував легендарній співачці ексклюзивними годинник з діамантами і смарагдами вартістю 500 тисяч євро. Це сума, якої мабуть було б досить аби газифікувати декілька районів її рідної Буковини. Уявляєте, до речі, з огляду на вартість цього подарунку, як буде фінансуватися передвиборна кампанія партії регіонів та й не тільки її?
А іще були вечірні сукні від Valentino, коштовні прикраси Chopard тощо. І все це із прискіпливістю, гідною кращого застосування, вперто та багаторазово перераховувалося в телерепортажах. А іще – хто з ким, в якому авто і коли приїхав, хто в чому був одягнутий, хто що їв та пив. Переглянувши ці телерепортажі, якась землячка співачки, яка вже не один рік важко заробляє у Італії (а не одна тисяча жінок із рідного для Софії Михайлівни Новоселицького району – саме там), може просто не зрозуміти про яку країну йдеться.
Так, талантами Господь Бог наділяє не кожного. Проте всенародно показувати як саме тобі платять за твій талант та любов до тебе, якось, здається, не дуже пристойно. Тим більше, що в інших країнах у багатих людей із віком бажання заробити закономірно змінюється бажанням заощадити…
Але в десятеро не пристойніше все це виносити на шпальти газет та телеекрани…
А інший іменинник - Леонід Кучма зателефонував ювілярці, поскаржившись, що через власний день народження не зможе приїхати на свято. Він відзначає день народження тихесенько, в родинному колі, на забутій Богом Сардинії …
Що ж - хвора країна, хворі медіа, захворіли й мегазірки. Бо ми будували капіталізм із людським обличчям. На побудову капіталізму грошей вистачило, а на людське обличчя – ні…
Володимир Килинич,
